Топографічна карта Крупець

Натисніть на карті щоб відобразити висоту.

Крупець

Близько 10-ї години австро-угорці відкрили сильний артилерійський вогонь по всьому фронту 7-го і 17-го російських армійських корпусів, і їхній 18-й корпус енергійно атакував лівий фланг 35-ї дивізії і правий фланг 13-ї, спрямовуючи удар на Крупець і на висоту біля Михайлівки. Частини 31-ї австрійської дивізії увірвалися в окопи супротивника, прорвалися до околиць Радивилова, створивши реальну загрозу для 35-ї артбригади, яка займала позицію біля єврейського кладовища. Батарея мусила відходити. Наступ австрійців на правий фланг 50-го полку вдалося відбити вогнем артилерії. Частина вояків розбіглася, частина залягла. Коли прийшло підкріплення, наступ продовжився від хутора Гайки західніше Крупця, близько трьох батальйонів кинулися на лівий фланг 137–го Ніжинського полку біля хутора Гнильче. Російські солдати із 138-го полку, не витримавши натиску, почали відходити на лінію Гнильче — Біла Криниця. Туди були направлені дивізійний і корпусний резерви. Планувалося спинити прорив австрійців. У разі невдачі передбачалося відступити до південної околиці Крупця — Немирівки — Гаїв — Лев'ятинських, де були окопи з дротяними загородженнями. Незважаючи на те, що ще один полк (50-й) став відступати, командування не полишало надій на контратаку. Чекали підходу резервних сил, зокрема, Уманського козацького корпусу. Тим часом австрійці активізували свої дії на інших ділянках фронту, особливо на захід від висоти 228. А це спонукало командування російських корпусів, що воювали на стику, відмовитися від малоперспективного задуму. Противник уже просувався південніше Крупця і виходив на групу батарей 13-ї артбригади, розташованої без будь-якого прикриття біля фільварку на північ від Радивилова. Австрійці відкрили вогонь, гармати відповіли, наступаючі розсіялися в околицях міста Відступ російських полків продовжувався. У Радивилів почали просочуватися австро-угорці. Вони протрималися тут до Луцького прориву 1916 року. Це лише один з епізодів війни, яка закінчилася поступовим розвалом як Російської, так і Австро-Угорської імперій. Крупець під час цієї війни зазнав значних руйнувань. Події Української революції також не обминули наш край стороною, тут часто змінювалась влада, точилися руйнівні бої. але основні події відбувались там, де вирішувалась доля УНР і ЗУНР — в Києві і Львові. За короткий час відбулося багато подій. Деякий час в Радивилові був штаб Симона Петлюри, з грудня 1918 р. по червень 1919 р. Крупець перебував під контролем Директорії, у їхню армію вступило і кілька крупчан. Та визвольні змагання закінчилися невдачею — східноукраїнський пролетаріат, одурманений більшовицькими гаслами і підтриманий російською більшовицькою армією, не дав змоги патріотичним силам створити українську державу. З іншої сторони Польща, підтримана Антантою і озлоблена більш ніж столітнім російським пануванням, дала рішучу відсіч більшовицькій кінній армії С.Будьонного і погнала його із своєї території за Збруч, заодно прихопивши Галичину і Західну Волинь. От як розгорталися події під час наступу Першої кінної армії на Броди: 23 липня 1920 р. в бою під Крупцем загинув командир 1-ї бригади 11-ї дивізії В. Є. Вільмут. 25 липня після масованої артпідготовки кінна армія почала наступ: "багатотисячна лава кінноти, підтримувана вогнем кулеметів з тачанок, з криком «ура» покотилась на окопи поляків. Здавалось, ніщо не може зупинити цей нестримний потік, здатний все зруйнувати на своєму шляху. Але ворог витримав і проявив дивовижну стійкість…Кінноармійці не витримали, відступили… Цього дня штаб армії на чолі з С. М. Будьонним і К. Є. Ворошиловом перемістився в Крупець. 18 березня 1921 р. після підписання Ризького мирного договору між радянськими урядами Росії і України і Польщею з іншого боку, край відійшов до Польщі. Відтоді адреса Крупця стала такою: Волинське воєводство, повіт Дубно, гміна Крупець, м. Крупець (Радивилів теж мав статус гміни). Для збільшення польської присутності на українських землях сейм ухвалив закони про надання землі польським офіцерам і солдатам, а також селянам за рахунок поділу поміщицьких маєтків. В результаті, незважаючи на перенаселеність Західної України, сюди переселилося майже 200 тис. осадників. В Крупці колишній маєток графа Ігельстрома був переданий капітану польської армії Мручкевичу — як згадують старожили, казали на нього «пан Капітан», з наголосом на «і». Люди його поважали, бо він був добрим господарем і платив найманим працівникам за виконану роботу. Старожили згадують, що канали навкруг маєтку аж до водяного млина в Гайках були наповнені водою і по них плавали зграї риби. Канали і крупецький ставок періодично очищалися від зайвої рослинності найманими місцевими жінками. Жили в Крупці і інші поляки. Вулиця «осадників» (близько 20 хат) тягнулася від теперішнього цвинтаря і закінчувалась існуючими будівлями за теперішніми ставками біля с. Гнильче. До речі, кажуть, що наявний тут єдиний цегляний будинок був збудований ще за царя чеськими колоністами. Жили поляки і вздовж дороги від радивилівської вулиці Кременецької до Білої Криниці (ця дорога тоді була пожвавленою, бо зв'язувала Радивилів з повітовим для нього Кременцем). Хоча краєм знову правили чужинці, народні українські пісня, обрядність жили. Про це свідчило те, як організовували сватання, весілля, свята Різдва, Паски, Тройці, Івана Купала, Обжинки. А найбільше славились жителі с. Крупця церковним хором. Хористи (жінки та чоловіки) організовували співанки по неділях, святах в селі. На окремих вулицях, обов'язково був якийсь дядько Максим чи Яків-дотепник з своїм гумором саркастичним словом. Не дивлячись на зміни влади, війни, тяжку працю народна пісня, казка, легенда, приказка розвивалась і жила в українському селі. Правда, населення було різне, але основу складали українці. Освічені вчителі читали «Кобзар» Шевченка та інші українські книжки. А молодь організовувала дозвілля — танці, співи у когось на вулиці. Музикальними інструментами слугували гармонь, скрипка, бубон. За Польщі відзначали в селі свято — День Конституції Польщі 3 мая (травня). Слідкували, щоб селяни в цей день не працювали, а хто працював — поліція штрафувала. В 1938 р. на День Конституції в центрі села зробили сцену — підвищення і виступали з піснями (на польській мові) і ставили п'єсу «Про три дочки і батька». Так як навчання було на польській мові, а українську вивчали як предмет, то населення розуміло зміст пісень і п'єси. Була в селі пожежна команда і для більшої активності їх всіх залучили до цього свята.

Wikipedia (CC-BY-SA 3.0)

Про цю карту

Назва: Топографічна карта Крупець, висота, рельєф.

Місце: Крупець, Крупецька сільська громада, Дубенський район, Рівненська область, 35541, Україна (50.13359 25.28319 50.16703 25.35801)

Середня висота: 225 м

Мінімальна висота: 210 м

Максимальна висота: 242 м

Інші топографічні карти

Натисніть на карту щоб переглянути її топографію, її висоту та її рельєф.